Меню
Команда
Клуб
Результати
Уболівальнику
Преса

Бомбардири
1. Кобзар - 6
2. Ляшенко - 2
3. Войтіховський - 2
4. Хагназарі - 2
5. Климець - 1
6. Сад - 1
7. Рябов - 1
8. Цюпа - 1
9. Кучеренко - 1

Огляд матчу

20 тур

Закарпаття - 1:1 - Волинь
Голи
Селезньов ’90 (пен.)Соколенко ’76
Склади команд
Величко
Селезньов
Ільницький
Малицький
Гурка
Бурий (Кравченко ’78)
Кіцута
Домбрайє (Йоксимович ’76)
Чучман
Голайдо
Гребеножко (Продан ’60)
Романенко
Ковалюк
Поляков
Cоколенко
Ряхн
Чеботарь
Гащин
Максим’юк (Жерш ’15)
Девіч
Сачко
Пищур (Товкацький ’64)
Судді
Головний: О.Зубарєв (Донецьк)
Журба О., Андреєв О. (Донецьк)
Делегат ФФУ: Кобичек П. (Чернівці)
Жовті картки
Домбрайє ’37
Ільницький ’44
Кіцута ’54
Гащин ’18
Поляков ’42
Жерш ’47
Червоні картки

От і скінчилась зимова перерва у чемпіонаті України. Називати це “святом футболу” язик не повернеться, так як стан футбольних полів практично на всіх стадіонах жахливий. Але найгіршим у турі він виявився в Ужгороді. Перед матчем солдати з лопатами чистили газон від високого килиму зі снігу. Обидві команди готові були перенести гру на інший день, але арбітр матчу прийняв рішення грати сьогодні (за що по закінченню матчу й отримав порцію жорсткої критики від Віталія Володимировича).

В першу чергу гра була цікава як протистояння двох тренерів. Як відомо, і Петро Кушлик і Віталій Кварцяний пліч-о-пліч не один рік разом працювали у “Волині”, і саме разом досягли неабияких успіхів. Але у 2005 році Кушлик прийняв запрошення очолити “Закарпаття” і тренери перетворились з партнерів на суперників.

Зрозуміло, що на такому полі про технічні дії з обох сторін не може бути й розмов. Тому й пристосовувались команди до газону половину першого тайму. Першим напів-моментом у грі можна вважати простріл Сачка вздовж воріт, але Величко загрозу ліквідував. Все ж дещо активнішими були ужгородці. Домбраї та Ільницький провели кілька дальніх ударів, але жоден з них загрози для Романенка не становив. Чудово працював в обороні Ковалюк, який обірвав дуже перспективну атаку для “Закарпаття”, перехопивши пас на Гребеножка. Відповіддю волинян стали потужний удар Сачка зі штрафного і удар Чеботаря під завісу тайму. У першому випадку кіпер “Закарпаття” зробив сейв, перевівши м’яч на кутовий, а у другому епізоді грубо помилився. Його гра на виході призвела до того, що Чеботарь опинився перед практично порожніми воротами, але скористатися з ляпа Величка не зумів.

У другому таймі волиняни абсолютно володіли ігровою ініціативою. Але якість газону не дозволяє якісно проводити атаки через навіси з обох флангів на високорослих форвардів “Волині”. Кілька разів рятував і Величко. На 66-ій хвилині Олександр Бурий не розчув свисток арбітра і після зафіксованого “офсайду” забив м’яч. Зрозуміло, арбітр взяття воріт відмінив. Якщо в середині тайму гра почала вирівнюватись, то з часом “Волинь” продовжила нарощувати оберти і притисла ужгородців до їх воріт. За 15-ть хвилин до закінчення гри чудові нагоди відзначитись втратили Сачко та Ряхн. Але вже за дві хвилини Соколенко фантастичним ударом метрів з 27 вразив ворота “Закарпаття”. Кіпер був безсилий щось заподіяти цьому. Гра підходила до завершення і здалось, що Ужгороді змирились з поразкою. Тим паче, що до 91-ої хвилини практично ніяких моментів у команд не було. Але перед самим свистком трапилась просто трагедія, яка коштувала нам двох балів у таблиці результатів. Продана звалюють у карному лучан і арбітр Зубарєв вказує на точку одинадцятиметрового. Дебютант ”Закарпаття” Селезньов точним ударом зрівнює рахунок. За мить лунає фінальний свисток. 1:1 – дуже прикрий результат, якщо зважати на ігрову перевагу волинян. Футболісти викладались на всі сто відсотків на газоні, що більше нагадував місце для катання на лижах (так про стан поля зауважив Кварцяний після гри), але фортуна не була стороні “Волині”.

Післяматчева прес-конференція: Петро Кушлик:
- Сьогодні поле для обох команд було дуже важке. Хочу подякувати хлопцям за самовіддачу і той результат, якого вони зуміли досягти. Будемо намагатися так і далі грати, незважаючи на низьке становище у турнірній таблиці.

Віталій Кварцяний:
- Перш за все хочу сказати, що гри як такої не було. Над обома командами познущалися функціонери, судді, інспектори, які опускали голову і чомусь вирішили розпочати гру. Я пропонував перенести гру на час, коли можна грати в футбол. Для кого ми граємо? Для галочки? В результаті і наша команда мучилася, і „Закарпаття”. Наша команда в кінцівці зіграла безвідповідально. Я не задоволений ні грою, не результатом. Ми, звісно, про це все напишемо у звернені до ПФЛ, тому що функціонери з ПФЛ сказали ми нічого не знаємо, а арбітр матчу зазначив, що мені з Києва наказали проводити гру і насильно змусили виконувати пекельну роботу футболістів, тренерів і вболівальників. Про який футбол можна говорити?..
- Якби ви сьогодні виграли, ви б мабуть так не говорили?
- Обов’язково я б про це розповів. Ще до гри казав інспектору: “Ви виставили команди на каторгу”.
- Але ж гравці боролися?
- А що їм лишалося робити? Хлопці чіплялися за кожен м’яч і боролися один з одним.
- Як ви ставитеся до того, що протистояння Кварцяний – Кушлик є протистоянням колишніх волинських тренерів?
- Не було в нас ніколи протистоянь. Ми працювали разом, зараз Петро Іванович працює в одній команді, а я в іншій. Що ж тепер треба було не грати, чи що?
- Що скажете про команду свого колеги Кушлика?
- Як закарпатці повинні були грати, так вони і грали. Всі хлопці старалися, вони й готувалися у важких умовах, тому думав, що вони будуть більш адаптовані до таких погодніх умов. Вони і виглядали фізично непогано.
- В одному з інтерв’ю газеті „Команда” Петро Кушлик гарно висловився про вашу команду. А яка ваша думка?
- Що можу сказати. Сьогодні хлопці в таких умовах показали пристойний футбол. Перемога була в нас у кишені, але в кінці ми втратили увагу і відповідальність, вийшов такий ляп-тяп.

Байда Дмитро