Прес-конференція після матчу "Волинь" - "Динамо"
Олег ЛУЖНИЙ (в. о. головного тренера "Динамо"):
- По-перше, хочу подякувати команді "Волинь" за хорошу гру. Також хочу подякувати Віталію Володимировичу, за те, що він зробив для мене. Я починав тут кар’єру. Віталій Кварцяний багато зробив для мене, як для футболіста, і допомагав мені у житті.
- Що трапилося з командою "Динамо" у другому таймі?
- А що трапилося? Рахунок на табло. Про що можна говорити, якщо ми не реалізували вісім виходів один на один. Чому? Тому що не вистачає майстерності.
- Пенальті був?
- Я цього момента добре не бачив. Тренерська лава далеко від штрафного майданчика. Краще спитайте про цей момент у судді.
- Після гри з «Алкмааром» ви казали, що у певні моменти трималися за хрестик. У матчі з «Волинню» такі моменти були?
- А ви не бачили?
- Ви бачите, як підсилити гру перед наступними матчами Ліги Європи?
- Бачу.
- Хто з гравців "Волині" сподобався?
- Усі. У всіх була чудова самовіддача.
- Команда виглядала такою втомленою після гри з "АЗ"?
- Ми приїхали у Київ у п’ятницю зранку і мали лише один день на відновлення.
- А де Андрій Шевченко?
- У нього травма. Поїхав у Німеччину лікувати спину.
- Чому на поле не виходив гравець збіроної Бразилії Андре?
- Він ще не го готовий грати на серйозному рівні.
- Олеже Романовичу, що легше - грати на полі луцького стадіону чи керувати командою з лави запасних?
- Грати легше. Тоді несеш відповідальність за себе і за команду. А тренер, крім того, відповідає й за уболівальників та всіх інших.
Віталій КВАРЦЯНИЙ (головний тренер "Волині"):
- Дуже розчарований обстановкою. Ми, у принципі, не є команда дуже кваліфікована. Стараємося знаходити методи, щоб підсилити гру і змагатися на рівних з сильнішими суперниками. Ми граємо у відкритий футбол, але не граємо класику, тому що немає виконавців на короткі й середні передачі. Але грати все одно можна. Мої ж хлопці сьогодні вийшли на матч з якимось переляком і пропустили два голи на перших хвилинах. Це мені як удар у серце. Чого боятися? Ну програли 1:2. Краще б програли 7:10. Бояться грати агресивно, багато передач назад і поперек поля. Капітан Гринченко підвів. Після того, як ми 15 хвилин відіграли, потрібно було проводити вісім замін. Я розгубився, не знав що ж робити. Нікого не міг упізнати. Кінцівки не було. Парасків чотири рази виходив на ударну позицію, але жодного разу так і не вдарив.
Світло! Що це чи хто це? У 1994-му у нас був схожий випадок. Все через міську владу, якісь незрозумілі амбіції. У стадіона має бути хазяїн. А так самі не роблять і нам не дають.
Дуже складно вирівнювати таку гру. Довелося у перерві зовсім інакше з футболістами говорити. Ще й команди не бажають з нами грати. Починають тягнути час, судді підігрують. Для чого це все? Можете, забийте нам ще п’ять голів, але грайте! Чому бояться грати агресивно всі 90 хвилин? Згадайте, півфінал кубка з "Таврією". Ми тоді не грали третину часу. Уболівальники сиділи, чекали динаміки... Я не хочу хвалити свою команду, але хочу знати чому нас бояться? Якщо ви сильніші, забивайте нам більше, ми заб’ємо вам більше, і у болівальники будуть аплодувати.
У нас є характер, але ми ніяк не можемо дотиснути суперника. Не вистачає високоякісних індивідуальних дій. Лише Бутко один раз зайшов у штрафний майданчик й отримав по ногах. Ми дивилися повтор - там пенальті. Я впевнений, якби у цій ситуації поміняти команди місцями, у наші б ворота за такий фол призначили одразу два 11-метрових!
- У вашій команді грають бразильці - хай і не представники збірної, але моменти створюють. І це вкрай важливо, чи не вважаєте ви, що проблема не стільки у "Волині" в атаці, скільки в обороні?
- Дозволяю зараз зайти в роздягальню і запитати у футболістів, яку установку я робив на цю зустріч. Я попередив хлопців, що ми гратимемо з певною долею авантюризму. За 33 роки тренерської роботи я жодного разу не давав вказівок грати у глухому захисті. Ми чимало матчів з крупним рахунком через це програли. Чотири роки назад "Волинь" була у вищій лізі на третьому місці і мала багато забитих м’ячів, але ще більше пропущених. Тоді, на жаль, теж були вибори і всі гроші пішли на них. Інакше ми б уже тоді у Європі грали.
- Не було бажання Ващука випустити?
- На цю гру я склад креслив разів п’ять. Десь, можливо, і не вгадав. Влад хороший гравець в підіграванні, але у нього немає швидкості. Йому було б важко. Ви бачили як Мілевський вміло тікає від захисників - клеїть м’яч і швидко вибігає на ворота. Я розраховував, що сьогодні буде Зозуля грати, а коли уже побачив склад "Динамо", не схотів перекроювати свою побудову. Вирішив перевірити Годованого. Фактично, ми готуємо собі гравця на перспективу. Ващук завтра вже не гратиме краще, ніж сьогодні, а Годований сьогодні грає гірше, ніж буде грати завтра. Але цій грі він щось для себе здобув.
