Прес-конференція після матчу "Волинь"-"Іллічівець"
Микола ПАВЛОВ (головний тренер "Іллічівця"):
- У першу чергу дозвольте вибачитися, що сьогодні я у спортивному, а не у цивільному костюмі. Тільки перед самою грою дізнався, що я тепер офіційно головний тренер команди.
Щодо гри... Після важкої і поганої за результатом домашньої гри з "Кривбасом". Хто розуміється у футболі, той знає, як футболістам грати у 13:30. Це знущання над футболом.
На футболістів тиснула величезна відповідальність. Ми цілих два тижні трималися на шостому місці. Думали, що на ньому і лишимося надалі. Але не все так просто, що і підтвердив "Кривбас". Я дуже боявся гри у Луцьку. Тому що, думаю, кожен з вас розуміє, про що я скажу. Важко грати проти суперника, якому нема чого втрачати. Бо якщо ти програєш - ніхто не сваритиме, виграєш - похвалять. Якщо футболісти не отримують грошей - це злочин. У них же є жінки, діти, батьки, яким вони допомагають. З цього приводу хочу пригадати один випадок. Я працював у Маріуполі, і ми приїхали у Тернопіль. Точніше прилетіли на літаку. Всі одягнені у спортивні костюми, я у цивільному костюмі і у дорогій краватці. І ми тоді програли 0:1. І ось якийсь журналіст тоді написав, мовляв, вони приїхали гарно одягнуті, а ми бідні-голодні їх обіграли. Але зараз ми все ще у вищій лізі, а де Тернопіль? Так от - все має бути на одному рівні. Якщо футболістів заставляють багато тренуватися, то для них мають створюватися й відповідні умови. І я дуже вдячний своєму керівництву в "Іллічівці", що ніколи проблем з фінансуванням тут не було. Сподіваюся, що ніколи і не буде. Тому-то я і вибрав цей клуб наприкінці своєї тренерської кар'єри.
- Як вам сьогодні поле? Здається, було занадто в'язке і травмонебезпечне?
- Обидві команди грали на однаковому полі. Добре, що воно перший тайм витримало. Ще зранку до мене помічник приїхав зі стадіону і сказав, що поле дуже в'язке. А якщо за антропометричними даними порівняти нашу команду і "Волинь", то я думав, якби нам через це сьогодні не отримати поразку. Але ще пощастило. Команди сьогодні ще показали футбол достатньо непоганого рівня, як для такого поля. Хоча це моя думка - я сидів на лавочці. Можливо якби я сидів на трибуні, то мені б здалося інакше. Мені здалося, сьогодні всі ще грали як бразильці.
- Ви скзали що "Іллічівець" обрали на завершення кар'єри. Тобто це уже ваша остання команда?
- Я думаю, що так. Принаймні, мені так хочеться. Свого часу я відпрацював тут 8 років. Залишилися дуже гарні спогади. Тут інфраструктура клубна чудова - і дитячий футбол, і юнацькі команди - кращих в Україні немає. Тут немає питань з тренувальним процесом. Є поля. А у Полтаві були питання, і то великі. Мені теж обіцяли - построїмо, построїмо. Так і не побудували. Це, до речі, одна з причин, через що я залишив Полтаву.
- А якщо Вас запросять "Динамо" або "Шахтар"?
- В "Динамо", у "Дніпрі" я вже був. Мені там вже не цікаво у таких командах. А ось де молодь - більше подобається. Тут видно результат роботи. А там, хто б не прийшов - 1-2 друге місце, ну зараз уже може бути й третє.
- Ви ще у Луцьку не працювали.
- Тут не така вже й молода команда, та й іноземців багато. Я звик без перекладача працювати.
Анатолій ДЕМЯНЕНКО (головний тренер "Волині"):
- Ну "Іллічівець" закономірно виграв. Маріупольці краще грали. Але є багато причин. У першу чергу хочу сказати. По-перше, нам немає де тренуватися - ми готувалися на таких же як сьогодні полях. Немає бази. Через це багато травматизму. Перед "Зорею" взагалі тренувалися на снігу. По-друге, уже чотири місяця хлопці не отримують зарплати. Самі розумієте, що це таке. Це дуже впливає на психологічний фон у команді. Важко, коли є тільки одні обіцянки. Тому чудес не буває. Ще раз повторюся, "Іллічівець" виграв закономірно. Хоча і у нас були моменти.
- "Волинь" завжди славилася своїм характером. Сьогодні вона його не показала.
- Ну вони старалися. Полів немає, немає де тренуватися. Коли болото, вода стоїть, скажіть, що ми можемо зробити? Дайте мені поля, тоді я з них зможу питати.
- Але ж і для "Іллічівця" сьогодні було погане поле...
- Вони були свіжіші, бо тренувалися на нормальних полях. А ми на в 'язких. вони були сьогодні сильніше.
- Якщо керівництво не розрахується найближчим часом є загроза того що гравці підуть на саботаж і не вийдуть на якийсь матч?
- Все може бути. Нічого не виключаю. Ми довго тримали футболістів. Зрозумійте мене правильно, виходить так, що я хлопців обманюю. Кожен тиждень прошу почекати ще тиждень.
- Ви зустрічалися з керівництвом?
- Зустрічався. З генеральним директором. Одні обіцянки, говорильня. Чудес не буває. Воно усе разом і дає результат.
- Як ви думаєте, перед матчами з "Дніпром", "Таврією" вдасться якось відновити дух футболістів? Ми вже у небезпечній зоні.
- Я півтора, ні, навіть два місяці тримаюся втримати дух. Ще збори ми так спокійно пройшли, а як почався чемпіонат - піднімаю дух. Вони мені вірили. Але так виходить, що команда нікому не потрібна.
