Меню
Команда
Клуб
Результати
Уболівальнику
Преса

Бомбардири
1. Кобзар - 6
2. Ляшенко - 2
3. Войтіховський - 2
4. Хагназарі - 2
5. Климець - 1
6. Сад - 1
7. Рябов - 1
8. Цюпа - 1
9. Кучеренко - 1

Історія

Історія луцької футбольної команди майстрів: від "Волині" до "Волині"

Перші команди з "пілки ножної" у Луцьку виникли ще за Польщі. У післявоєнні роки честь міста у республіканських змаганнях захищала команда "Динамо", а наприкінці 50-их - команда гарнізонного будинку оборони (ГБО), яка у 1959 (щоправда, під назвою "команда міста Луцька") виборола 7-е місце у першості УРСР серед колективів фізкультури (тобто, аматорів). Мабуть, саме це стало причиною того, що вже наступного року Луцьк дебютував у класі "Б" першості СРСР.

Отже, 1960 року у місті з'явилася команда майстрів. Спершу вона була заявлена як "Авангард", але вже перед самим стартом турніру назву було змінено на "Волинь". Перший матч волиняни (головний тренер - Борис Нємец) провели 7 квітня у Кіровограді проти "Зірки" (перемога - 3:1), а перший гол забив Володимир Бойченко. Загалом дебютний сезон команда провела невдало, посівши 13-е місце з 17-и команд. Не кращими були результати у наступні роки - "Волинь", а згодом "Торпедо" (з появою "спонсора" - Луцького автозаводу - клуб змінив і назву) стабільно пленталася в низах таблиці і зберігало місце в класі "Б" тільки завдяки перемогам у перехідних матчах.

У сезоні 1971 відбулася реорганізація радянського футболу. "Торпедо" дебютувало в українській зоні другої ліги і, посівши передостаннє місце, втратило статус команди майстрів. Але наступного року Луцьк знову став свідком футбольних баталій - місто представляв спортивний клуб "Луцьк", а фактично - СКА (Львів), який з незрозумільх причин федерація футболу зняла з розиграшу. Львівські армійці грали у Луцьку п'ять сезонів і за цей час одного разу навіть здобули "бронзу" в українській зоні та рубіновий кубок (1975 рік).

Але вже у 1977 році СКА повернувся до Львова, а у Луцьку далі грало "Торпедо". Кращий результат - 5-е місце (1986), але загалом команда не тішила уболівальників своєю грою. Відвідуваність стадіону була вкрай низькою, винятком були хіба що матчі проти рівненської команди, які можна сміливо охрестити "волинським дербі". Зміни сталися у 1989 році, коли був створений футбольний клуб "Волинь", який одним з перших в Україні перейшов на госпрозрахунок. Результати не забарилися - того ж року у виснажливому турнірному марафоні (команда провела 52 матчі) у гострій боротьбі з чернівецькою "Буковиною" лучани під керівництвом Віталія Кварцяного посіли перше місце в зоні, виборовши звання чемпіонів України. На жаль, почин не був підтриманий у перехідному турнірі за вихід у першу лігу СРСР та у наступних сезонах, коли команда засіла в середині турнірної таблиці. Навесні 1992 року незалежна Україна проводила свій дебютний чемпіонат. "Волинь", яку тренував Мирон Маркевич, грала у другій підгрупі вищої ліги, де посіла 5-е місце з десяти команд (хоча якийсь час навіть лідирувала). Перший матч - в Івано-Франківську з "Прикарпаттям" (0:0), а перший гол забив Ігор Плотко у наступній грі з "Буковиною" (1:2). Того ж року домашній матч проти київського "Динамо" зібрав на "Авангарді" рекордні 20 тисяч глядачів.

Наступні сезони клуб, очолюваний почергово Романом Покорою, Віталієм Кварцяним і Юрієм Дячуком-Ставицьким, бореться за виживання у вищій лізі, а у сезоні 1995/96 залишає її, посівши 17-е місце з 18-и команд. Перші матчі "Волині", яку очолив Анатолій Раденко, у другому ешелоні національного футболу повертають надію вболівальникам, але в результаті команда фінішує 4-ю. У клубі загострюється фінансова криза. В сезоні 1998/99 тільки перемога в останньому турі дозволила команді не вилетіти до другої ліги - "Волинь" (тренер - Юрій Шулятицький) набрала стільки ж очок, що й "Поділля", яке й опустилося нижче. Олексій Єщенко, який став біля керма команди, дещо стабілізував гру, але фінансове становище клубу не покращив.

Наприкінці 2000 року президентом і головним тренером "Волині" стає вже знайомий уболівальникам Віталій Кварцяний. Клуб перейменовується на СК "Волинь-1", з'являються спонсори, повертається обличчям міська й обласна влада. Перед колективом ставляться нові завдання і хоча сезон 2000/01 СК завершує тільки на 9-у місці, зрушення вже помітні. Реконструюється стадіон до команди приходять нові футболісти та повертаються вихованці клубу. У 2002 році "Волинь" впевнено посідає перше місце в лізі й повертається до вищого дивізіону.

В історії луцьких команд ("Волинь", "Торпедо", СК "Луцьк") були як підйоми, так і спади. У Луцьку грали й грають такі відомі гравці, як Анатолій Азаренков, Семен Альтман, Мирон Маркевич, Віталій Кварцяний, Олексій Єщенко, Олег Лужний, Ромуальд Лайзан, Володимир Дикий, Андрій Федецький, Сергій Драницький, Анатолій Тимощук, Олександр Голоколосов, Михайло Бурч, Олег Федюков, Юрій Дудник, Володимир Гапон і багато інших. Сьогодні очевидно, що футбол на Волині переживає нове народження. Вперед, "Волинь"!

Денис Мандзюк